Уродженка Монреалю Марджі Гілліс побудувала свою міжнародну кар’єру, як виняткова виконавиця із чуттєвою фізичністю та поетичною індивідуальною пристрастю. Вона була піонеркою сучасного танцю в Канаді. Святкуючи своє 50-річчя у 2003 році Марджі Гілліс виконала танцювальну програму, прем’єра якої відбулася в Agora de la danse. Як можна постаріти у світі, яким рухає молодість та новизна, любов та мудрість, задається питанням танцівниця. Перебуваючи на передовій сучасного танцю все своє життя, Марджі Гілліс є всесвітньо визнаною майстринею та однією із найвпливовіших хореографинь і танцюристок, як XX, так і XXI століть. Більш докладно про творчий шлях канадської танцівниці читайте на montrealski.net.
Початок кар’єри

Марджі Гілліс народилася 9 липня 1953 року в Монреалі, у Квебеці, у родині спортсменів. Відтак догляд за тілом, через спортивні вправи та фізичну майстерність були основою її повсякденного життя. Перш ніж стати всесвітньо відомою солісткою, вона з дитинства брала уроки балету та гімнастики. Пізніше дівчина проклала свій власний шлях, навчаючись у таких викладачів, як Мей О’Доннелл, Лінда Рабін, Лінда Рейно та Аллан Уейн.
А потім був її перший вихід на велику сцену. Подія сталася в 1975 році, її першим сольним шоу став виступ у Ванкувері. З того часу її порівнюють з Айседорою Дункан за її серйозні, катарсичні танці, які виникають через її глибоку чутливість до музики та соціальної й політичної активності жінки.
У 1981 році вона заснувала в Монреалі власну компанію Margie Gillis Dance Foundation. Протягом десятиліть Марджі Гілліс напрацьовувала свій, ні на чий не схожий репертуар, який включав понад сто п’ятдесят творів, соло, дуетів і групових хореографічних виступів. Ці шедеври сучасного танцювального мистецтва були представлені по всьому світу.

Швидко зарекомендувавши себе, як інноваційна хореографиня і віртуозна сольна танцівниця, Марджі завжди вирізнялася своїм натуралістичним стилем, неповторною сценічною роботою та культовими каскадними хвилями волосся. Вона розробила нову форму руху, унікальне та особисте мистецьке вираження, яке вплинуло на цілі покоління хореографів і танцюристів, і продовжує формувати мистецтво руху у творіннях, краса, автентичність і емоційне вираження яких отримують визнання публіки та критиків.
Пронизана політичними, соціальними та культурними темами, філософія життя Марджі Гілліс спонукає її досліджувати фізичний ландшафт навколо, внутрішні стосунки з природою, для того, щоб розкрити інтимність людської психології. Її роботи охоплюють широкий спектр тем, у тому числі жіночу свідомість, природу та процес трансформації, які вона поєднує в глибоке та потужне вираження гуманізму та емоцій.
Співпраця з танцювальною елітою

Окрім сольних робіт, Марджі Гілліс співпрацювала зі своїми колегами у їхніх проєктах. Саме таким чином вона сприяла створенню двох великих п’єс Марти Кларк, у яких зіграла головні ролі. До того ж Гілліс виступала та ставила хореографію з Paul Taylor Dance Company. Прем’єра її останнього спектаклю Rewilding відбулася у 2019 році. У Les Grands Ballets Canadiens de Montréal вона виконувала роль міс Люсі в «Дракулі» Джеймса Куделки.
До того ж Марджі Гілліс запрошували до Національного балету Канади, Балету Британської Колумбії та американських компаній, таких як Momix і The Bruce Wood Dance Company. Вона співпрацювала з багатьма відомими митцями у світі танцю, зокрема, Джоном Батлером, Полем-Андре Фортьє, Полін Конер, Пеггі Бейкер, Роббі Лафосс, Жоао Маурісіо, Теддом Робінсоном, Ріною Шенфельд, Паолою Стайрон, Рексом Харінгтоном, Різою Стайнберг, Веронікою Теннант та Емілі Молнар. У Канаді вона розділяла сцену із Сюзі Леблан. А ще Марджі грала в Sacred Ellington з відомою оперною співачкою Джессі Норман.

Природно, що Марджі Гілліс з’являлася на телебаченні та в кіно. Про неї було знято кілька документальних фільмів, найвідомішим із яких є «Дикі серця в дивні часи» Вероніки Теннант, який вийшов на екрани в 1996 році. Її участь у цьому фільмі принесла Гілліс премію Gemini 1998 року, яку вона отримала, як видатна кіно виконавиця.
До того ж Марджі Гілліс працювала в кіно й на телебаченні, як хореографиня. Зокрема, вона ставила танці Даліли для фільму Джона Туртурро «Романтика та сигарети». Ще одна відома головна роль Марджі Гілліс зіграна нею в хореографічному фільмі Хосе Наваса «Адела, моя любов». А у 2020 році вона поставила хореографію та танцювала в Une samolitude partage, віртуальній версії Фестивалю мистецтв Гійома Коте в Сен-Совері.
Викладацька діяльність

Невгамовна енергія цієї жінки зачаровує. Марджі Гілліс, окрім своїх програм встигала створювати живе мистецтво для інших. Вона ставить хореографію для таких колективів, як Coleman Lemieux & Company, The Bruce Wood Dance Company та Alberta Ballet Company. У 2006 році Cirque du Soleil замовив танцюристці два соло для постановки в Лас-Вегасі, як данину легендарним the Beatles. На честь 35-річчя своєї творчої кар’єри в січні 2008 року на фестивалі Montreal en Lumière відбулася світова прем’єра ще одного її танцювального спектаклю.
До того ж танцюристка встигає ділитись своїм досвідом, як учитель і наставник, передаючи свою спадщину початківцям. У відповідь на винятковий попит від танцювальної спільноти, яка воліє поділитися творчим репертуаром хореографині та забезпечити безперервність сучасного танцю в майбутньому, Марджі здійснила проєкт Legacy. З цього проєкту народилася танцювальна компанія Margie Gillis — Projet Héritage, яка нині гастролює світом.

Танцівниця сама із задоволенням ділиться своїми професійними надбаннями. Прикладом є програма Марджі Гілліс «Танці зсередини назовні». Тут хореографиня пропонує різноманітні майстер-класи для професійних танцюристів і студентів. Віддана своїй справі Марджі Гілліс переконана, що танець може сприяти позитивній трансформації. Таким чином, вона бере участь у конференціях і викладає політичний вимір танцю. Жінка переконана, що вирішення конфліктів за допомогою руху та трансформації тіла, за допомогою хореографії — це реальність.
Завжди надихаючись новими викликами та можливостями, вона була представницею Фонду планованого батьківства та кількох організацій, які займаються боротьбою зі СНІДом. Також Марджі активно займалася захистом навколишнього середовища.
Вона невтомно працює, щоб розвивати своє мистецтво через експерименти, викладання, творчість, інновації та хореографічну інтерпретацію.
Творчі плани на 70-річчя

У липні 2023 року Марджі Гілліс виповнилося 70 років. Та не дивлячись на вік у паспорті, вона все ще така ж красива та харизматична, як і раніше, її довге волосся, так само як і колись, рухається, коли вона говорить.
За її переконанням постарілі тіла повинні завжди черпати та відновлювати енергію, щоб рухатися вперед, попри свої слабкості. Адже, природно, що інтелектуальні та фізичні здібності з віком зменшуються. Тому слід змінювати своє бачення речей у житті.
Для Марджі Гілліс танці — це потреба. Як дихання. З юності танець дозволив їй перетворити свою вразливість, крихкість, яка живе в ній кожну мить її життя, у щось сильне та могутнє. Марджі, вважає, що коли людина починає розуміти, що її вразливість — це дар, а не недолік, вона стає більш чутливою до людей навколо, до природи, планети тощо.
Джерела: