Майже чверть століття островом Монреаль управляв французький солдат. Його звали Поль Шомеді. Він прибув на американський континент поширювати християнську віру, а у підсумку – заснував ціле місто. Завдяки Шомеді у поселенні Віль-Марі з’явилися укріплення, житлові квартали і храми. Французький солдат став справжнім «батьком-засновником» міста, яке згодом перейменують на Монреаль. Про життя і розбудову міста – пишемо далі на montrealski.
Дитинство Поля Шомеді
У містечку Невіль-сюр-Ванн, що у провінції Шампань, 1612 року народився майбутній засновник величного канадського міста. Поль Шомеді де Мезоннев походить зі знаного французького роду Шампані. Коли йому виповнилося два роки, батько офіційно присвоїв хлопчику титул і прізвище «де Мезоннев».
Свою ранню кар’єру у військовій справді юнак розпочав у Нідерландах. На той момент йому було всього 13 років. Окрім воєнного ремесла, у цій країні Поль Шомеді вчився грати на музичних інструментах, зокрема, на лютні. Через деякий час юнак почав брати участь в європейських війнах.
Подорож до Нової Франції
У 1630-х роках Поль загорівся бажанням взяти участь у колонізації землі на американському континенті. Він прочитав працю «Єзуїтські відносини» і вирішив проповідувати й поширювати християнську релігію у Новій Франції. Солдат знайомиться із Жеромом Ле Руа, котрий керував товариством «Нотр-Дам», і отримує від нього доручення про заснування громади на острові Монреаль.
Група мореплавців-колонізаторів відправилася із французького порту у 1641 році. Під час мандрівки судно кілька разів потрапляло у шторм, група втратила трьох людей, в тому числі важливого для екіпажу лікаря.
Заснування міста
Шомеді з колегами прибув до Нової Франції. У травні 1642 року він офіційно започатковує на острові Монреаль нове поселення. Місто назвали Віль-Марі. За ідеєю, поселення мало стати у першу чергу «зразком християнського міста». Засновували його як складову християнізації індіанців.
Історико-біографічне дослідження місцевості, яке збереглося донині, пише про те, що станом на 1643 рік у містечку вже була споруджена фортифікаційна система, порт на річці Святого Лаврентія, а також великий хрест на вершині Королівської гори. Його і встановив Поль Шомеді у честь заснування Віль-Марі.
Розбудова Монреаля і роль Поля Шомеді
Французький солдат Шомеді мав можливість очолити губернаторство Нова Франція, однак від пропозиції короля відмовився. Упродовж 1650-х років він обороняв місто від набігів ірокезів – місцевого населення, котре протистояло колонізації. Шомеді повертався на батьківщину, аби мобілізувати сотню добровольців.
До слова, на той час населення Віль-Марі було зовсім нечисельним. Саме ті французи, які зголошувалися захищати місто і ставали його мешканцями. Згодом колонія збільшувалася, будувалися нові помешкання і захисні споруди, аби відбиватися від індіанців.
Повернення у Францію
У 1663 році поселення перейшло під прямий протекторат короля. Поль Шомеді не знайшов спільної мови із новим губернатором. У віці 53 років Шомеді наказали повернутися до Франції. Тоді він ще не догадувався, що до Монреалю більше не повернеться.
Військовослужбовець оселився у Парижі. Помер восени 1676 року, його поховали неподалік абатства Сент-Етьєн. Поль Шомеді так і не створив власної сім’ї – нащадків роду Мезоннев не залишилося. Однак пам’ять про засновника Монреаля живе упродовж століть. Поль керував містом 24 роки. Його вшанували численними пам’ятниками. На честь Шомеді названі вулиці, мости, музеї та інші об’єкти міста. У старому Монреалі залишилася резиденція засновника міста.