“Формула 1” – на перший погляд, банальні змагання між найшвидшими автомобілями в світі, коли два десятки “залізних коней” просто їздять по колу. Таку думку мають ті, хто жодного разу не вдавався в деталі королівських автоперегонів. Насправді все далеко не так і фанати цього виду спорту можуть підтвердити цю думку, адже ці перегони є не просто швидкою їздою по треку, а ще й суцільною стратегією. Окрім самого пілота до перегонів залучені десятки людей, які мають привести болід до перемоги. Більше на montrealski.net.
Літопис і факти про “Формулу 1”
Перший сезон “Формули 1” відбувся в 1950 році і складався лише з шести гонок, які пройшли в різних містах Європи. В сучасності календар складається з понад двадцяти Гран-прі в різних куточках земної кулі, як Європи, так і США.
Що ж стосується персоналій, то найтитулованішими героями минулого можна вважати Аілтонна Сенну і Міхаеля Шумахера, а сучасного Макса Ферстапена і Льюїса Хемілтона.
За регламентом в кожній команді має бути два основних гонщики і резервні, де за традицією, один з пілотів вважається головним.
Для Монреаля “Формула 1” не пустий звук і щорічно тисячі фанатів швидкості збираються на трибунах, аби насолодитися гуркотом могутніх двигунів.
Автодром Жиля Вільньова
Через 28 років після перших змагань королівських перегонів в Канаді було вперше проведено перші перегони на автодромі Монреаля. За іронією долі саме Вільньов і став тріумфатором у тій історичній гонитві.
Насамперед розповімо, що Жіль був віцечемпіоном “Формули 1” в складі “Scuderia Ferrari” у 1979 році. За п’ять років до того Жіль виграв Чемпіонат на снігоходах “Formula Atlantic”. Спортсмен є уродженцем Квебека, а саме міста Сен-Жан-сюр-Рішельо. Лише в 1993 році відомого гонщика було занесено до Канадської зали слави автоспорту та повернімося до самої траси.
Перед тим, як автодром отримав ім’я Жиля Вільньова, трасу називали Іль-Нотр-Дам, а саме асфальтне полотно було покладено на берегах річки Святого Лаврентія.
Крім “Формули 1” тут відбуваються змагання й з інших видів перегонів, серед яких “Champ Car” і “NASCAR Xfinity”.
Протяжність треку 4, 361 км і дану відстань гонщики долають в середньому за хвилину з гаком і це з урахуванням всіх поворотів.
В сучасності саме ця траса й приймає щорічний Гран-прі Канади і варто відзначити, що весь гоночний вікенд стотисячна арена вщерть забита вболівальниками.
Звісно, що за свою історію траса відчула чимало змін, реконструкцій і все це робилося заради видовищності майбутніх змагань.
Траса вважається однією з тих, які є символом саме “Формули 1” і виконана в найкращих традиціях швидкісних режимів, де гонщикам сучасності є де увімкнути DRS.
Будь-яка траса з великою історією має традицію окремим ділянкам треку надавати прізвиська, або ж імена. Так і трапилося з автодромом у Монреалі, де є комплекс поворотів імені Аілтона Сенни, кут Мосту Згоди, Крива Шпильки та Стіна Чемпіонів. Всі ці та багато інших фрагментів траси пов’язані з тими чи іншими подіями в різних часових проміжках.
За час з 1978 року були й такі випадки, коли Гран-прі Канади на трасі Монреаля скасовувалися, або ж переносилися на інші дати. Так в 2009 році через низку причин в календарі королівських перегонів не було траси Вільньова, натомість з’явилася траса в Абу-Дабі. Та того ж року адміністрація міста уклала з FIA новий контракт на п’ять років з можливістю пролонгації.
На час, коли тут не відбуваються перегони, автодром відкритий для жителів і гостей Монреаля. Пішохідні зони, велосипедні доріжки, локації для відпочинку і ще багато різноманітних місць, які просякнуті автоперегонами, завжди у розпорядженні відвідувачів.
Не складно здогадатися, що жителям Канади загалом і Монреалю зокрема, гріє душу той факт, що саме Гран-прі Канади в їх місті є одним з найважливіших і найцікавіших днів в календарі “Формули 1”. Сотні тисяч вболівальників є яскравим підтвердженням того, що в цій країні королівські перегони чекають з нетерпінням.