Творча кар’єра монреальського рок-гурту Harmonium була досить не тривалою, лише п’ять років творчої діяльності. Утім, вона закінчилася з досить поважних, а головне, чесних причин — учасники команди відчули, що сказали все, що мали сказати своєю творчістю, своїм, знову ж таки, шанувальникам якнайкраще. Відтак усі три студійні альбоми, а ще плюс один концертний, які вони залишили нащадкам, можна вважати важливим мистецьким доробком і заявою. Проте, вплив групи на рок і культуру Квебеку в цілому був величезним. Більш докладно про історію гурту читайте на montrealski.net.
Створення команди
Офіційною датою створення гурту вважається листопад 1973 року. Роком раніше майбутній вокаліст і гітарист Harmonium Серж Фіорі познайомився з Мішелем Нормандо на одній із музичних зустрічей у театрі. Пізніше цим двом потрапив на очі майбутній басист гурту Луї Валуа. Цього виявилося досить, щоб утворився гурт Harmonium. Того ж року наприкінці осені група вперше з’явилася в ефірі комерційної FM-радіостанції, яка позиціює себе, як мейнстримова рок-станція.
Музиканти зіграли три своїх композиції Pour un instant, Un musicien parmi tant d’autres і Un refrain parmi tant d’autres. Причому дві перші пісні на той час уже мали демозапис. Щоправда, пізніше їх усе одно довелося професійно перезаписувати, щоб вони увійшли до першого альбому гурту Harmonium. Остання ж пісня була продовженням Un musicien parmitant d’autres, але так і не потрапила до першого альбому, залишившись, як бісайд.
Хоча альбом був записаний пізніше, спочатку Монреаль, Квебек і весь світ почув новий сингл — Pour un instant, що містив два треки, по одному на кожній стороні платівки. Ця пісня стала головною на цьому диску, а другою піснею стала 100 thousand Raisons. Цікаво, що цю пісню музиканти включили в CD-версію альбому, який випустили майже 20 років потому. Хай там як, та до кінця літа сингл мав неабиякі продажі, а пісні стали хітами FM радіостанцій. Після гастролей по провінції група повернулася в студію.
Так усе починалося. Ядром Harmonium стало саме це фолктріо, до якого входили гітаристи Серж Фіорі та Мішель Нормандо, а також басист Луї Валуа. На той час Фіорі вже заробляв на життя бувши бальним гітаристом в оркестрі свого батька Жоржа Фіорі, шанованої ікони італійської громади Монреаля тих часів. Мішель Нормандо до зустрічі з Фіорі працював журналістом, був драматичним актором.
Коли ж до дуету доєднався Валуа юнаки почали виступати, спочатку, як народне гітарне тріо, хоча назва колективу була та сама — Harmonium. Гурт давав живі концерти в кафе, акомпануючи співакам і авторам пісень і це певним чином привернуло до них увагу. Та справжній успіх прийшов до тріо після живого радіовиступу. Звукозаписувальна компанія Quality Records виявила зацікавленість до музикантів, після чого було укладено угоду про запис сингла.
Перший альбом
Перша ж довгогральна платівка колективу була випущена в 1975 році. Фіорі мав грандіозні творчі ідеї, але щоб здійснити задумане, потрібні були ще музиканти. Відтак у тому році сталася ще одна знакова подія для колективу. До його складу доєдналися П’єр А. Деньо та Серж Лока. Перший грав на духових інструментах, другий взявся за клавішні.
З цієї нагоди Harmonium взяв участь у святкуванні Дня Святого Жана-Батиста на горі Маунт-Роял. З того часу, це свято літнього сонцестояння і вшанування святого покровителя французьких канадців — Жана Батиста, став для музикантів традиційним заходом, упродовж ще двох років.
Після появи в складі гурту нових музикантів розпочалася інтенсивна робота, і після кількамісячних репетицій, фактично новий гурт записав перший студійний альбом L’Heptadeу. Усе це стало можливим у тісній співпраці з Нілом Чотемом і музикантами з Маастрихтського салонного оркестру. Текст до пісень написав Мішель Нормандо, солювали П’єр Бертран, Естель Сент-Круа та Рішар Сеген. Альбом був випущений у 1975 році. Він демонстрував схильність до м’якого прогресивного року та метафізичних текстів.
L’Heptadeу складався із семи пісень, серед яких Comme un fou, Chanson noire, Le Premier Ciel, L’Exil, Le Corridor, Lumières de vies та Comme un sage. Вони були розділені оркестровими програшами Чотема. Цей перший альбом вважається, як критиками, так і шанувальниками Harmonium найвизначнішим творінням команди.
Гастрольна діяльність
Після чергового туру на підтримку альбому та року творчої відпустки група знову зібралася в 1976 році. Нормандо й Дайньо залишили колектив натомість до нього приєдналися Деніс Фармер, який грав на барабанах і перкусії, вокалістка Монік Фотьє, гітарист Роберт Стенлі, а Ліберт Субірана взяв на себе саксофон, флейту та кларнет.
Ніл Чотем був залучений для написання та аранжування оркестрових мостів між піснями. Отриманий набір із двох платівок, L’Heptade, вийшов на новому лейблі CBS наприкінці 1976 року. Він досяг нового стандарту досконалості у квебекському році та став класикою в історії прогресивного року завдяки своїй універсальній темі.
Harmonium гастролював по Канаді, об’їздивши її всю, вздовж, і впоперек. Слід зауважити, що в той час Harmonium давали багато концертів, у себе на малій батьківщині, зокрема, в Монреалі в Outremont Cinema і в Center sportif Монреальського університету. Були великі концерти в Торонто в Convocation Hall і Massey Hall, а також в інших містах в Онтаріо. Завершили тур у Ванкувері в червні 1977 року. Саме там був записаний живий варіант концерту En Tournée.
Восени 1978 року Harmonium виступав у Лос-Анджелесі та в Університеті Південної Каліфорнії в Берклі. Ця подія була увічнена Національною кінорадою Канади в документальному фільмі Harmonium en Californie.Завдяки концертам та інтерв’ю фолк-прогресивний гурт Harmonium переносить і пропагує культуру Квебеку в Сполучені Штати Америки.
Крім того, були також європейські тури. Зокрема, після концерту в Лондоні в липні 1977 року група розпочала гастролювати Європою, виступаючи з відомим британським арт рок-гуртом Supertramp. В 1978 році на сторінках світових видань музику гурту описували, як складну, витончену без педантичності, тонку, з продуманими текстами, повними прекрасних спалахів.
Популярність Harmonium була підтверджена продажами платівок — більшість із них отримали золоті нагороди. Останній тур гурт Harmonium здійснив у 1980 році. На той час його учасники вже займалися сольною кар’єрою або супроводжували інших виконавців. Тим часом Серж Фіорі залишався лідером Harmonium у сфері концепції та написання пісень. Його композиціям було властиве «космічне» звучання, а тексти виражали духовний пошук та символізм.
Harmonium припиняє своє існування
У ті роки у Фіорі були плани розпочати роботу над новим альбомом гурту. Після кількох спроб закласти основу для нової платівки Серж та його музиканти зрозуміли, написати, щось глобальне вони вже не в змозі, у плані творчості вони виклалися повністю. Відтак наприкінці 1977 року світ побачив пресреліз гурту, де було оголошено, що Harmonium припиняє своє існування.
Пізніше Серж Фіорі записав дуетний альбом із гітаристом Річардом Сегеном за підтримки колишніх учасників групи в 1978 році. Усі ці композиції знову з’явилися на платівці Chotem Live au El Casino, яка побачила світ у 1979 році. Нормандо й Локат не відставали, вони випустили сольні платівки приблизно в той самий час, але вся ця музика вже не була музикою Harmonium.
Джерела: