Відомо, що майже за десять років до відкриття «Національної театральної школи Канади», в 1951 році, Королівська комісія з розвитку мистецтв висловила жаль із приводу того, що в Канаді не існує закладу, де можна було б здобути вищу освіту з драматургії. І так сталося, що вже через дев’ять років у Монреалі з’явилася «Національна театральна школа Канади».
Слід зауважити, що це приватний заклад, заснований у Монреалі в 1960 році. Тут пропонують професійну підготовку з усіх театральних дисциплін французькою та англійською мовами. Інтерпретацію, драматургію, режисуру, сценографію та постановку викладають досвідчені художники та практики, які все ще працюють у цій професії. Ну, а більш детально про заклад і його історію читайте на montrealski.net.
Проєкт Національної театральної школи
До появи «Національної театральної школи Канади» навчання майбутніх театральних акторів і акторок проводили театральні вчителі в майстернях, даючи приватні уроки. Були також шкільні трупи, де бажаючи також навчалися акторського ремесла, так би мовити, «на роботі». У 1952 році було засновано театральну школу «Театр із Нового світу».
Це була перша професійна театральна школа, гідна такої назви. І лише наприкінці 1950-х з’явився проєкт саме «Національної театральної школи», яка б відрізнялася двомовністю та розташовувалась у королівському місті. А вже 2 листопада 1960 року «Національну театральну школу Канади» було урочисто відкрито в Монреалі, на вулиці де ля Монтань, 1191.
Відкривав школу в Монреалі Мішель Сен-Деніс, французький режисер, продюсер, викладач і театральний новатор, який дуже вплинув на розвиток британського театру. Саме він був ініціатором відкриття такого навчального закладу. Він вважав, що для того, щоб задовольнити потреби свого театру, Канада повинна сама готувати артистів і працівників, які працюватимуть у цьому секторі. До слова, саме після цього зауваження відомого театрального діяча розпочалася серйозна робота над планом створення навчального закладу. А пан Сен-Деніс став активним консультантом монреальської театральної школи.
А загалом засновниками «Національної театральної школи Канади» вважаються всі 16 членів пілотного комітету, який був сформований роком раніше, в 1959 році Канадським театральним центром. Це Девід Гарднер, який був президентом, полковник Ів Бурасса, Дональд Девіс, Жан Гаскон, Гратьєн Гелінас, Майкл Ленгем, Полін Макгіббон, Мейвор Мур, Девід Онглі, Том Паттерсон, Жан Пеллетьє, Жан-Луї Ру, Рой Стюарт, Повіс Томас, Вінсент Товелл, Ґерберт Віттекер, а також згадуваний Мішель Сен-Деніс, який був активним консультантом і радником.
З 1961 до 1965 року «Школа», яка приймала більше англомовних студентів, ніж франкомовних, організувала літні сесії в Стратфорді, в провінції Онтаріо. Та перед тим була запущена продакшн-програма, яка об’єднала декор і техніку. А в 1964 році була утворена, або, можна сказати, народилася трупа «Театральної школи» — «Молода комедійна трупа», яка гастролювала Канадою аж до 1966 року, перш ніж її переманив до себе «Театр із Нового світу».
Створену в 1961 році виробничу програму в 1969 році було розділено на дві частини: «Декорація» та «Техніка». Режисерська підготовка, яка пропонувалася до 1965 року, а потім була ліквідована, періодично відновлювалася в 1980-х, 1990-х, 2000-х роках.
Перші відомі випускники
У 1963 році відбувся перший випуск. Слід сказати, що серед щасливчиків були Пол Гехт і Марта Генрі. Пол відомий англійський актор, який дебютував на Бродвеї в 1968 році в п’єсі «Розенкранц і Гільденстерн мертві». Після чого був номінований на премію «Тоні» за найкращу головного роль у виставі. У 1989 році він отримав нагороду «Обі» за роль у не бродвейській виставі «Енріко IV».
До того ж він знімався в кількох епізодах серіалу «Закон і порядок», першому епізоді оригінального серіалу «Порок Маямі», а також у фільмах разом із Бетт Девіс, Крісом Роком і Говардом Стерном. З 1991 до 1995 року обіймав посаду президента Гільдії кіноакторів у Нью-Йорку.
Що ж стосується ще однієї відомої випускниці Марти Генрі, то вона зіграла Одрі в «Республіці кохання» режисера Діпи Мехти та Розмарі Хаузер у фільмі «Чисто» режисера Олів’є Ассаяса. Крім того, відома її роль Джулії, матері прем’єр-міністра, у мінісеріалі Пола Гросса «H2O» і Люсі, власниці Chateau Rousseau, у фільмі Кена Фінкльмана «У готелі».
За дві останні ролі вона була номінована на премію Gemini Awards. Крім того, в 1997 році на CBC TV транслювався фільм The Life and Times of Martha Henry присвячений життю і творчості акторки. Марта Генрі отримала багато нагород, у тому числі Премію Торонто Drama Bench Award за видатний внесок у канадський театр, Премію генерал-губернатора виконавських мистецтв за життєві досягнення тощо.
Після першого випуску навчання тривало. У 1970-х роках до «Національної театральної школи Канади» приїхали квебекські драматурги, багато текстів яких, саме на замовлення «Школи» були поставлені тут, перш ніж віддані в професійні театри. Це стало поштовхом для створення драматургічної програми, яка отримала право на життя в 1975 році, на чолі з директором секції французької інтерпретації Андре Паже.
Нове приміщення, нові плани
Тоді ж, у 1970–х роках «Школа» починає свій 10-й навчальний рік у своєму приміщенні за адресою 5030, rue Saint-Denis, у будівлі, яка стає головним павільйоном «Національної театральної школи Канади». А в 1978 році вона придбала приміщення Національного пам’ятника, який за два роки до того Міністерство в справах культури Квебеку визнало культурним надбанням. Основні реставраційні роботи розпочалися в 1991 році, а 24 червня 1993 після капітальних реставраційних робіт відбулося офіційне відкриття відреставрованої Національної пам’ятки.
У 2015 році «Школа» розпочинає освітній та культурний обмін із Національною вищою консерваторією драматичного мистецтва в Парижі. 11 її випускників з усного перекладу прилетіли до столиці Франції в грудні 2015 року, а 15 студентів CNSAD оселилися в «Національній театральній школі Канади» протягом того ж періоду. Цей досвід був настільки цікавим і захопливим, що його вирішили повторити наступного 2016 року. А у 2018 році до обміну приєднаються студенти виробництва.
До того ж 2018 «Школа» запускає пілотний проєкт громадських майстерень і приймає своїх перших студентів у Монреалі. Понад 400 дорослих і молодих людей записуються на курси акторської майстерності, письма, хору чи продюсування восени, а потім ще і взимку.
Національна та міжнародна репутація
Національна театральна школа підтримувала і зміцнювала свою національну та міжнародну репутацію завдяки численним кампаніям зі збору коштів і святкуванню ювілеїв. Публічні виступи студентів, дні відкритих дверей, публікації та партнерства, а також щорічне вручення премії Гаскона-Томаса, яке регулярно відбувається, починаючи з 1990 року — це лише деякі з активів, які зробили «Школу» провідним центром театрального навчання та творчості.
Нині тут пройшли підготовку понад 1500 фахівців у галузі театрального та перформативного мистецтва, багато з яких зробили видатну кар’єру на національних та міжнародних сценах. Серед них Жан Гаскон, Жан-П’єр Ронфар, Андре Паже, Мішель Розсіньоль, Жан-Луї Ру, Монік Меркюр, Андре Брассар, Жиль Рено та Деніз Гільбо й це, лише деякі з митців, які обіймали керівні посади в школі протягом багатьох років.
Джерела: