Художник Раймонд Пілон, відомий у всьому світі як Зілон, мав не абиякий вплив на вуличне мистецтво Монреаля. Він був провідною фігурою панк-руху та контркультури Квебеку. Його роботи продовжують надихати нові поколінні художників. Про життя й творчість вуличного митця читайте тут на montrealski.

Вуличний Кокто

Чоловік чиї картини сформували стиль вуличного мистецтва Монреалю народився у 1956 році 

в Лавалі. Його батьки розлучилися, батько-алкоголік, був жорстокою людиною і не хотів мати дітей. Про це розповів сам художник у 2019 році.

Його прозвали вуличним Кокто на честь французького художника Жана Кокто. Він уперше “засвітився” у бурхливому монреальському андеграунді у 1970-х і 1980-х роках. Пізніше про нього дізнались за межами Монреалю й Канади.  

Будучі за натурою не просто артистом, а  артистом-бунтарем, Раймонд Пілон брав участь у створенні ряду музичних, театральних і кінематографічних проєктів. Він співпрацював із відомими режисерами, такими як Робер Лепаж, Вайді Муавад та Жиль Карл.

Художник також став відомим своїми живими картинами, створеними, зокрема, під час Монреальського джазового фестивалю та в легендарному барі Les Foufounes Électriques на вулиці Сент-Катрін.

Його роботи облетіли весь світ: їх виставляли на великих заходах у великих містах, таких як Париж, Лондон і Нью-Йорк.

Enfant terrible живопису, Зілон був відданим художником, залученим до спільноти ЛГБТК+, але він також був різнобічно талановитим, як у образотворчому мистецтві, так і в музиці.

Непоправна трагедія

У віці 67 років сталася трагедія, пан Пілон помер.

Його агент Містер Бошам звернувся до поліції після того, як кілька днів не отримував жодної інформації від нього. Саме в ті дні у художника був запланований проєкт у Квебеку. Він готував нову виставку.

Якщо звернути увагу на роботи Зілона, то в них завжди можна побачити персонажа, який повертається. Саме цей персонаж рятував його все життя і підштовхнув до малювання. Зілон був надзвичайним митцем, який завжди мріяв про велике, хоча так і не досяг того визнання, якого прагнув.

Зілон був дуже чутливим та ніжним ненависником, який кричав, бажаючи, щоб його любили. Він дуже любов мистецтво та моду, захоплювався творчістю Девіда Боуї.

Та попри його величезний талант, можливості не відкривалися йому. Він надзвичайно пишався своїм мистецтвом і своїм підходом, мав велику потребу в любові та хотів, щоб ним захоплювались.

Панк до кінця

Зілон вважається батьком вуличного мистецтва Квебеку. Він винайшов цю тенденцію, розвинув і підтримував її все своє життя. Його характерні роботи з’являлись на вулицях та стінах будинків мегаполіса. Справжній діяч панк-руху, Реймонд Пілон пережив бари та гарячкові вихідні 1980-х у Нью-Йорку та Монреалі. Бар Le Business у Монреалі, нині закритий, був одним із перших місць, присвячених мистецтву занурення в Квебек. Стіни, стійки, стелі, підлоги — все це було його, Реймонда Пілона. У соцмережах швидко почали ширитися відзнаки творчості Зілона. 

Як розповідають деякі його знайомі й друзі, митець не завжди був легким чи навіть приємним, але він був глибоко чутливою, милою людиною, іноді навіть смішною. Він давав своїм знайомим й друзям такий неймовірний досвід, який міг змінити людину назавжди. 

Його характер здавався начебто стриманим, але водночас, він явно був буйний. 

У 2019 році Écomusée du fier monde присвятив ретроспективну виставку Зілону. У 2022 році виставка Vandale de Lüxe$$ була представлена ​​в Musée des beaux-arts de Mont-Saint-Hilaire. 

Його останній стінопис є в залі театру Le Diamant у Квебеку. Фреска вшановує легендарний бар столиці Shoeclack Unleashed.